Цікаві факти про наших ластівок
З нагоди Міжнародного дня біологічного різноманіття розповімо деякі цікаві факти про наших ластівок. Ластівок знають всі завдяки екзотичному вигляду та мешканню поряд з людиною. Але мало хто знає, що на Очаківщині та загалом у Миколаївській області зустрічається 4 види ластівок. Сільська та міська ластівка є видами – синантропами (мешкають поряд з людиною та розселилися завдяки їй), берегова ластівка – вид не пов'язаний з населеними пунктами, а даурська ластівка – малочисельний пролітний вид.
Розповімо про них докладніше.
Сільська ластівка найбільш чисельна та широко поширена.
Сільська ластівка
Гніздиться звичайно на різноманітних будівлях та штучних спорудах у населених пунктах та поза їх межами. Більш звичайна в селах, у містах мешкає переважно в приватному секторі. Часто будівлі, в котрих розмножуються ластівки, використовуються для утримання худоби, свійських птахів чи взагалі є жилими або технічними приміщеннями в яких постійно бувають люди. Інколи гнізда розміщуються в колодязях, погребах та інших темних та вологих місцях.
Ластівка сільська біля гнізда. Фото К. Редінова
Часто гнізда розташовуються в дуже людних місцях: школах, автовокзалах, магазинах, кафе і т.п. Непоодинокі випадки, коли приміщення з гніздами ластівок зачиняються на ніч.
Вчені вважають, що співіснування між людиною і ластівкою триває вже 10-12 тис. років. У період Неоліту (тривав від 10-го до поч. 3-го тис. до н. е) розпочався початок переходу від мисливства та збиральництва до утримання худоби та рослинництва. Біля худоби завжди тримаються комахи, а примітивні хліви та інші споруди слугували ластівкам для будівництва гнізд. Разом з людиною ці птахи широко розповсюдились по Світу будучи по своїй природі початково гірським видом.
В місцях багатих поживою, де знаходяться поодинокі будівлі, ластівки можуть гніздиться колоніями. На Кінбурнській косі ми спостерігали щільне гніздування ластівок у приміщенні кордону «Біла Хата» та будівлях колишнього мідійно-устричного господарства на узбережжі Ягорлицької затоки. Зараз природне розміщення гнізд – випадкове явище, відоме у межах Миколаївської області лише на гранітних та вапнякових скелях у басейні р. Південний Буг.
Прилітають ластівки у кінці березня – на початку квітня. Проліт триває протягом всього травня, останніми летять птахи які гніздяться північніше. Тримаються ластівки звичайно зграями. Гніздовий період триває з середини квітня по початок вересня. З’явившись у місці гніздування птахи починають ремонтувати старе гніздо або будують нове. Для будівлі гнізда використовують грудочки багна та в якості каркасу – волосся і соломини.
Доросла сільська ластівка біля пташенят. Фото І. Білик (https://uabirds.org/)
У розпал гніздового періоду з’являються нові пари ластівок, які шукають місце для побудови гнізда. Інколи між ластівками виникають бійки, коли з’являються конкуренти.
Протягом року сільські ластівки виводять пташенят двічі. В кладках по 3–6 яєць. Кілька разів автору доводилось спостерігати утворення родин з 1 самця та 2 самок. В обох випадках гніздування було успішним. Самець від самки у сільської ластівки відрізняється більш довгими перами хвоста. Виводок що залишив гніздо, ще близько тижня повертається на ночівлю в гніздо та знаходиться під опікою обох чи одного з батьків. Птахи активно окрикують котів та інших хижаків, які з’являються біля їх гнізд та пікірують на них.
Живляться сільські ластівки у повітрі, збираючи своїм дзьобом – сачком комарів, мух, жуків, метеликів, бабок. Інколи на льоту схоплюють комах із землі або рослин. На льоту птахи також п’ють воду з поверхні водойм. Швидкість польоту ластівок біля 50 км/год. Чого достатньо для полювання на комах.
З середини липня – в серпні ластівки збираються в зграї. Відліт триває до кінця вересня – початку листопада. Інколи серед сільських ластівок зустрічаються птахи з нетиповим забарвленням – альбіноси. Одного такого птаха спостерігали під час осінньої міграції в околицях Одеси.
Сільська ластівка – альбінос з околиць Одеси. Фото Є. Чернолєва (https://uabirds.org/)
При похолоданні ластівки шукають захисту в приміщеннях та інших місцях. Після тривалих періодів з дощовою погодою та/або зниженням температури птахи навіть гинуть, що спостерігали, наприклад, восени 2013 р.
За умов холодної погоди і відповідно дефіциту їжі, ластівки можуть впадати у заціпеніння (температура тіла падає, дихання та серцебиття сповільнюються). Особини котрі не втратили більше, ніж 30-40% ваги тіла, після кількох десятків годин голодування можуть повернутися до нормальної життєдіяльності. Уночі теж, особливо рано навесні та восени, ластівки сільські німіють — температура їх тіла падає до 32°С (упродовж дня температура птаха, що відпочиває, становить 38-39°С, у польоті – 41-42°С).
Сільські ластівки є дальніми мігрантами – зимують на півдні Африки. На Кінбурнській косі 25.07.2010 р. піймано самку закільцьовану дорослою 1.04.2007 р. в Танзанії (Кенія).
Під час весняної та осінньої міграції ластівки збираються зграями на дротах ліній електромереж, деревах та ночують в очеретах плавнів. З останнім пов’язана цікава історія. Давньогрецький філософ Аристотель (жив у 384—322 рр. до нашої ери) спостерігаючи за поведінкою птахів у своїй праці «Історія тварин», писав, що ластівки не відлітають в теплі краї, а зариваються на зиму в мул де впадають в сплячку! Навіть шведський натураліст Карл Лінней, у своїй праці «Система природи» (1735 р.), повторював твердження Аристотеля. Лише в 1740 году Фриш, прив’язуючи ластівкам на ніжки червоні нитки, довів що птахи не зимують на дні водойм. Помічених ним ластівок бачили на шляху міграцій та в місцях зимівлі.
Цікаво, що ластівок раніше використовували подібно до поштових голубів у стародавньому Римі, що описано в найбільшому енциклопедичному творі античності «Природничій історії» Плінія Старшого (укладена орієнтовно в 77 році нашої ери). Вже тоді люди знали, що ластівка, піймана біля гнізда, повертається до нього навіть з відстані в кілька сотень кілометрів, несучи з собою вісточку. А її партнер (партнерка) весь цей час буде годувати пташенят або насиджувати кладку самотужки. До речі, нами прослідковано випадок коли самка самостійно «підняла на ноги» 3 пташенят (самець загинув), а потім в іншому гнізді з новим самцем виростила пташенят другого виводку.
У період гніздування птахи найбільше потерпають від хижацтва котів. На ластівок також полюють підсоколики великі, а їх пташенят та яйця знищують полози. Відомі й інші причини загибелі птахів. Тривалі періоди з негодою та стихійними лихами – повернення морозів, сніг, град, зливи призводять до масової загибелі птахів. Вважається що саме «погодний» фактор є причиною загибелі 80% ластівок. Відомі численні випадки коли знесилені зграї ластівок сідали відпочити на палуби кораблів у Чорному та Середземному морях і на о. Зміїний.
З сільською ластівкою пов’язано багато народних прикмет та забобон. Вона є героєм численних легенд, казок, творів мистецтва. Згадаємо хоча б народну пісню – колядку «Щедрик, щедрик, щедрівочка». Національним банком України з нагоди 100-річчя першого виконання твору М. Леонтовича – «Щедрик» хором Київського університету в 2016 р. випущено дві монети, одна з яких «Щедрик» номіналом 5 грн.
Монета НБУ «Щедрик» номіналом 5 грн.
Сільська ластівка, як і сокіл, схожа на тризуб, що відображено на ювілейній поштовій картці України.
Міська ластівка є менш чисельним видом ніж сільська. Зовні добре відрізняється за статурою та забарвленням від інших ластівок.
Міська ластівка
На відміну від сільської ластівки, міська гніздиться переважно в містах, селищах та інколи в селах і за їх межами. Гнізда будує зазвичай на багатоповерхових будівлях, на висоті принаймні до 9-го поверху. Неодноразово спостерігали гніздування птахів також на одноповерхових будинках та інших будівлях і спорудах, наприклад, мостах. Гнізда міських ластівок мають характерну будову. Інколи міські ластівки гніздяться в норах берегових ластівок.
Гнізда міських ластівок на сільській хаті. Фото К. Редінова
Подібно до сільської ластівки, розселенню міської ластівки сприяло співіснування з людиною, оскільки вона теж є за походженням – гірським видом.
Дослідник птахів Очаківщини, Дмитро Подушкін відмічав гніздування міських ластівок у незначній кількості по карнизам високих будинків у м. Очаків на початку 1900-х рр. Гніздиться вона у місті і зараз, зокрема на будівлі музею мариністичного живопису ім. Р.Г. Судковського, висотних будинках та інших будівлях.
Гніздяться міські ластівки в невеликій кількості і на Кінбурнській косі, зокрема в с. Покровка.
Великі колонії птахи утворюють під мостами, чисельність яких може сягати 200 і більше пар. У Миколаївській області існує унікальна колонія міських ластівок на гранітній скелі на березі водосховища на р. Інгул у межах регіонального ландшафтного парку «Приінгульський».
Колонія міських ластівок на скелях р. Інгул. Фото Олега Деркача
Строки міграцій, особливості гніздування міської ластівки подібні до сільської ластівки. Птахи також виводять пташенят двічі протягом одного сезону розмноження. Але гнізда міських ластівок мають іншу будову. Часто гнізда міських ластівок займають хатні горобці. Подібно до сільських ластівок при зниженні температури та нестачі їжі міські ластівки впадають в оціпеніння.
Пташенята міської ластівки. Фото А. Фоміної (https://uabirds.org/)
Чисельність міських ластівок суттєво скоротилась порівняно з 1980-ми рр. Причину цього орнітологи вбачать в тотальній забудові міст, зменшенню площ парків, скверів, покриттю землі асфальтом. Ластівкам банально немає де взяти багно для побудови гнізда, до того ж існує дефіцит об’єктів живлення – комах. Також птахи гинуть при тривалих погіршеннях погоди.
Міські ластівки збирають багно для побудови гнізд. Фото І. Білик (https://uabirds.org/)
Берегова ластівка зовні добре відрізняється за статурою та забарвленням від інших ластівок.
Берегова ластівка
Берегові ластівки. Фото Є. Чернолєва (https://uabirds.org/)
На відміну від інших видів, берегова ластівка не пов’язана з будівлями та спорудами. Вона оселяється там де є глиняні або піщані кар’єри, канали, стрімкі береги річок, лиманів, моря, ставків, островів і т. п. місця.
Колонія берегових ластівок. Фото К. Редінова
Д. Подушкін 120 років назад спостерігав її гніздування в глиняних урвистих берегах Дніпро-Бузького лиману, де вона гніздиться і зараз, та в окопах військових батарей. На о. Березань, де гніздування ластівок спостерігав ще Олександр Браунер у кінці ХІХ ст., вони гніздяться і зараз. Птахи не уникають сусідства людини. Наприклад, у с. Чорноморка колонія птахів знаходиться в урвистому березі моря над сільським пляжем.
На Кінбурнській косі спостерігали спроби гніздування берегових ластівок, але умови для побудови гнізд у піску є малопридатними. Чисельність берегових ластівок є меншою ніж сільських та міських та скорочується протягом останніх десятирічь.
У стінках глиняних або піщаних кар’єрів, ям, урвищах берегів і т. п. місцях берегові ластівки риють нори на висоті 0,5–10 м від поверхні води чи землі. Пара птахів під час будівлі нори виносить з обриву 840–900 см3 ґрунту. Довжина нори може сягати 50–65 см.
Фрагмент колонії берегових ластівок. Фото К. Редінова
Нори ластівок безпосередньо або після їх розширення та поглиблення використовують для гніздування: польові горобці, звичайні шпаки, кам’янки та інші тварини.
Строки міграцій, гніздування подібні до сільської та міської ластівок. Але на відміну від них, берегові ластівки виводять пташенят лише раз на рік. При тривалій негоді берегові ластівки виживають спочатку за рахунок запасів жиру, а потім починають вночі впадати в оціпеніння.
Протягом липня – вересня на Кінбурнській косі та на Березанському лимані берегові ластівки утворюються перед міграційні скупчення. У с. Покровка, на Кінбурнській косі, ми спостерігали тисячі берегових ластівок котрі сидять на дротах електромережі. Для ночівлі птахи збираються в очерети плавнів. Птахи на «кінбурнських» комарах накопичують жирові запаси для далекої подорожі на південь Африки.
Колонії берегових ластівок гинуть внаслідок дії різних чинників. В той же час, риючи нори, ластівки сприяють руйнуванню берегів та урвищ. На берегових ластівок полюють великі підсоколики, а їх гнізда інколи розорюють полози.
Все частіше, на півдні України, під час міграції трапляється даурська ластівка. На Кінбурнській косі її спостерігали у квітні 2008 р. Цей вид ластівок мешкає південніше, але поступово розселяється. В ХХІ ст. його знайдено на гніздуванні в Криму.
Даурська ластівка
Даурська ластівка. Фото Є. Шнайдера (https://uabirds.org/)
Хоча наші гніздуючі ластівки є все ще звичайними видами, чисельність їх в останні десятиріччя зменшилась. Згідно Європейського Червоного списку (2021 р.) чисельність сільської та берегової ластівки у Європі зменшується, в той час як міської є відносно стабільною, порівняно з 2015 р.
Всі чотири види ластівок знаходяться під охороною Бернської конвенції, а берегова ластівка також занесена до Регіонального Червоного списку Миколаївської області.
Середня тривалість життя ластівок біля 3-4 роки, хоча окремі особини можуть прожити і понад 10 років. І якщо у сільської та міської ластівок втрати компенсуються за рахунок двох виводків протягом одного сезону розмноження то берегова ластівка має лише один виводок.
Як можна допомогти ластівкам? Є досвід створення штучних гнізд для міських ластівок. Для сільських ластівок іноді є доцільним зробити полицю щоб убезпечити падіння гнізда та дбати щоб птахи або їх пташенята не стали здобиччю котів.
Ластівки є доступними і цікавими об’єктами для спостережень. Можна, наприклад, прослідкувати фенологію розмноження, терміни прильоту і відльоту птахів. На Кінбурнській косі в с. Василівка сільську ластівку досліджували школярі місцевої школи та учасники шкільного міні-парку «Борисфен» під керівництвом Ірини Лахтіонової. Виявилось, що чисельність ластівок у селі є високою, чому сприяла наявність місць для гніздування, велика кількість комарів та доброзичливе ставлення місцевих жителів.
Костянтин Редінов,
орнітолог РЛП «Кінбурнська коса» та НПП «Білобережжя Святослава»
Використано матеріали з книги М. Колоярцева «Ласточки» (1989 р.) та інших,
власні спостереження та дані з інтернет-ресурсів.
Більшість фото запозичено з сайту Птахи України (https://uabirds.org/).