Таємниці равликів очаківщини
Мою увагу неодноразово привертали скупчення дрібних равликів, що сидять на траві, кущах, парканах, стовпчиках та інших місцях, інколи утворюючи «грона».
Равлик степовий плямистий та його скупчення
Особливо багато їх цього року. Окремі колонії нараховують тисячі, а то й десятки тисяч особин. На одному квадратному метрі може бути біля тисячі особин. Колонії можна спостерігати вздовж узбережжя моря та лиманів, в самому Очакові та прибережних селах, по дорозі до Табірної коси та в балці Аджигол. Є описані нами види і на Кінбурнській косі, принаймні, равлик степовий плямистий.
Равлики переміщаються досить повільно, до 0,5-1 м за тиждень. Але вони можуть переїхати, завдяки людині, разом з вантажем, на сотні-тисячі кілометрів від місць свого природного поширення.
Фахівців, що вивчають равликів, називають малакологами. Назва науки походить від грецького слова, котре означає молюск. Ці тварини досить давні та мають унікальні пристосування до життя.
На території України та Східної Європи знайдено раковини (черепашки, мушлі) равликів які жили тут понад 2,5 млн. років тому назад.
Тіло равлика знаходиться в твердій раковині, яка складається з трьох шарів, два з яких вапнякові. Вони захищають равлика від хижаків, травм та висихання.
Більшість видів наземних равликів є проміжними господарями паразитів-гельмінтів, в тому числі небезпечних для худоби та навіть людини. В той же час, виноградний равлик є визнаним делікатесом. Серед равликів є рідкісні види, що охороняються.
Найчастіше на очі трапляються в нашій місцині два дрібні степові види, що відрізняються формою раковини: равлик степовий плямистий та равлик баштоподібний циліндричний. Рідше зустрічається равлик Криницького, схожий на равлика степового.
Різниця між різними видами равликів Очаківщини
Різниця між степовим плямистим та баштоподібним циліндричним равликами
Тривалість життя більшості особин становить лише один рік, біля 10 % равликів зимують але до червня вони теж гинуть. Вилупившись з яєць навесні, равлики ростуть та до кінця літа досягають статевої зрілості. Восени відбувається спарювання та відкладання яєць в ґрунт. Вид є гермафродитом (кожна особина має чоловічі та жіночі статеві органи). Звичайно равлики спарюються але може відбуватись і самозапліднення. Розмір кладки становить в середньому 50 яєць.
Живлення равликів спеціально не досліджували, але вірогідно вони живляться дрібними грибами, лишайниками, водоростями та частинами мертвих і, в окремих випадках, живих рослин. Тому шкоди для людини від них немає.
Я не міг зрозуміти, чому равлики піднімаються догори по рослинам, деревам та різним спорудам інколи на висоту до 2 м. Як вважають вчені, таким чином, вони віддаляються від розпеченої сонцем поверхні землі.
У дорослих особин равлика степового плямистого висота черепашки досягає 12 мм, ширина – до 20 мм. Черепашка сплощена, біла з різноманітними плямами. На Очаківщині також зустрічається схожий вид - равлик степовий Криницького.
Равлик степовий плямистий та його скупчення на паркані та стовпчику
Ще в 1970-х рр. вважали що степовий равлик поширений в Україні лише на південному узбережжі Криму. На початку ХХІ ст. було встановлено, що цей равлик широко розповсюджений по Криму та нерідко зустрічається на півдні України поза межами Кримського півострова. Особливо вздовж морського узбережжя та в населених пунктах. Відомі окремі знахідки його також в лісостеповій зоні та на заході України.
У дорослих особин равлика баштоподібного циліндричного висота черепашки досягає 35 мм, а ширина – до 9 мм. Черепашка має 7–10 обертів. Забарвлення звичайно біле, інколи з смугами, забарвлення яких варіює.
Скупчення равлика баштоподібного циліндричного
Спочатку цей равлик був поширений в Криму, звідки, вірогідно, в історичний час, розселився на материкову частину Причорномор’я. Окремі поселення виду відомі і в інших регіонах України. Має схожу біологію з степовим плямистим равликом, але тримається переважно на трав’янистих рослинах інколи деревах та камінцях.
Приклад з равликами, показує що природа Очаківщини має багато таємниць які чекають свої дослідників.
Використано: Балашов И.А. Фауна Украины. Том 29. Моллюски. Вып. 5. Стебельчатоглазые (Stylommatophora). - Киев: Наукова думка, 2016. — 592 с. та інші праці.
Костянтин Редінов,
старший науковий співробітник РЛП «Кінбурнська коса» та НПП «Білобережжя Святослава»
Фото автора